ИНАЧЕ БЫ ЖИЗНЬ БЫЛА СКУЧНА
МУЗИКА
До музики в Андрія Івановича завжди було особливе ставлення. Він обажав слухати музику, а коли мав настрій то і заспівати. Музичний смак у нього був простий, але елегантний: здебільшого йому подобалися пісні його молодості: диско 70-80х, Італійські та Чешські хіти, та звичайно хіти більшості найвідоміших артистів часів СССР. Але й нових виконавців він не цурався. Такі виковці як Ані Лорак та Ваєнга входили до списку його улюблених.
ФІЛЬМИ ТА СЕРІАЛИ
Хоча перегляд фільмів і не був його улюбленим дозвіллям, все таки деякий смак у кінематографі він мав. Улюбений жанр: комедія. Звичайно всю фільмографію кінорежисера Леоніда Йовича Гайдая він дуже сильно любив і поважав. Йому подобалась простота цих фільмів. Радянська буденність, показана саме так, як він її памятав. Інколи несправедлива та підступна, але завжди весела, цікава і проста. Це такі фільми як "Операция Ы, и другие приключения Шурика", "Кавказкая пленница", "Иван Васильевич меняет профессию", "Брилиантовая рука", комедія Джентльены удачи" А.І. Сірого, та "Свадьба в Малиновке" А.П. Тутишкіна.
Персонажі Нікуліна, Віцина і Моргунова, так звані "Трус, Балбес и Бывалый" були його улюбленцями, і кожна їхня поява на екрані завжди супроводжувалася його веселим дзвінким сміхом. А їхні найзнаменитіші фрази цитувалися ним майже у будь-якій розмові.
Акторів Крамарова та Папанова, які знімалися у таких фільмах як "Джентльмены удачи" та "Брилиантовая рука", він також вважав своїми улюбленцями.
Подобалися йому і закордонні комедії. Наприклад французький "Жандарм із Сан-Тропе" та "Велика прогулянка" з незрівнянним Луї де Фюнесом в головних ролях. А образ ловеласа у виконанні Адріано Челентано з фільму "Приборкання норовливого" завжди викликав у нього помішку та легке почуття ностальгії.
Передивляючись свої улюблені серіали він провів багато вечорів, особливо після виходу на пенсію. Відразу згадується як він брав в руки сканворд, включав "Коломбо" чи "Комісар Рекс", просив квасного молока і хліба з лекварьом і подовгу насолоджувався заслуженим відпочинком.
ТЕЛЕШОУ
А ось телешоу він дивився більш інтелектуальніші. Любив документалки і теле-вікторини. Одні з його улюблених шоу були "Що?Де?Коли?" та "Поле Чудес". Серед документальних найбільш частіше перевагу надавав передачам про найбільш гучкі кримінальні справи часів СССР та про Велику Вітчизняну Війну. Здебільшого він включав їх собі для фону, під час розгадування сканвордів. Не цурався він і азарту. Протягом, приблизно, 7 років він майже щотижня купував квиток телелотереї "Лото Забава" і з нетерпінням чекав недільного ранку. Сиринчі він так і не дочекався, але духом ніколи не падав. Лише згодом, після перенесоної операції в 2010 році, він розчарувався і перестав брати в ній участь.
КНИГИ ТА ЖУРНАЛИ
За читанням книг він також провів багато свого вільного часу, особливо коли був ще молодший. Дома в нього була справжня бібліотека різних за жанрами книг. Улюблених жанрів було декілька – детектив: Юліан Семенов, Артур Конан Дойл, Агата Крісті, Джеймс Чейз; та історична проза: (Семен Скляренко, Генрик Сенкевич).
За часів СССР він був підписаний на різні популярні на той час журнали: "Вокруг света", "Огонёк", "За рулем", "Вокруг Света" та "Перець", а також на незліченну кількість газет.
.png)
ГУМОР
З гумором він був на ти. Сам знав і любив пофіглювати. Здебільшого в легкій самоіронічній формі, з нотками сарказму. Любив він і посміятися над собою. його ставлення до життя, на його відношення до людей, та ситуацій, які з ним траплялися, і звичайно на те, як він розповідав історії.
Мав він і улюблених гумористів. Виступи Євгена Петросяна, Геннадія Хазанова та Анатолія Литвинова знайшли відгук у його серці і назавжди вплинули на його почуття гумору, завдяки якому він завжди був душою будь-якої компанії, і бажаним гостем за будь-яким застіллям.
Якщо він натрапляв на відомий всім нам з дитинства Єралаш, то цілий будинок заливався його дзвінким сміхом. Нижчеприведені три епізоди "Опять двойка", "Выручи меня" і напевно найвідомий епізод - "Сумашедший дом" він любив найбільше.
СПОРТ
Спорт займав в його житті чи не найважливіше місце. Взимку завжди дивився Зимню Олімпіаду, зокрема йому подобався Біатлон, також любив Бокс, але пристрастю всього його життя завжди залишався футбол. Він грав в футбол за Макарівський "Колос" змалку до 50 річного віку, і добився чималої майстерності, слова очевидців це підтверджують. Сам він жартівливо називав себе "КОРОЛЬ ФУТБОЛА!", і до самої смерті вболівав за свою рідну команду. В нього було дуже багато кумедних історій повязаних з футболом. У великому футболі він також мав фаворитів: "Київськоє Динамо" так називав Андрій Ів. команду "Динамо Київ". Ціле життя він був фанатом цієї команди і не пропускав майже жодного їхнього виходу. Любив, щоб під час перегляду з ним в компанії були такі ж самі любителі футболу, інколи то були його онуки Вася, Лариска та Славік. Одного разу вони всі навіть поїхали до сусіднього міста Ужгорода на матч Минай – Динамо Київ. Перед самим початком трансляції він мав традицію - обдзвонити всіх своїх друзів, які також збиралися дивитись матч і обговорити з ними їхні прогнози, а коли хтось забивав гол він знову радісно всім дзвонив обговорити цю подію.
